Щоденник "Всеукраїнської пошукової військо-меморіальнох експедиції «Визволення Кривбасу»

День другий та перший робочий...
Ранок першого робочого дня для табору пошуковців розпочався ще до світанку. З народженням нового дня, з першими променями поки ще не пекучого сонця, сповнені сил мешканці наметового містечка почали готуватися до своєї роботи. Поки більшість громадян нашої країни ще додивлялися ранковий сон, життя тут вже кипіло: командування звіряло оговорені локації по картам, пошуковці спаковували свої рюкзаки та перевіряли прилади.
Повним ходом йшла підготовка і на нашій польовій кухні до сніданку, розпалювалося вогнище та готувався провіант. Тут життя за розпорядком, майже військова дисципліна та повне дотримання  усіх правил пошукової справи в польових умовах.
 
«Вахтових пам’яті» командування табору розподілило на 5 робочих пошукових груп, в які увійшли не лише професійні пошуковці, що мають величезний досвіт, а й новачки. Старші груп отримали комплекти наборів для ексгумації, всі учасники пройшли ознайомлення з правилами роботи на відкритій місцевості та основними заходами безпеки. І нарешті машини рушили до місць пошуку. У всіх єдина заповітна мрія – знайти бійця, та й не одного, а ще медальйон, або ж особисту річ за якою можна буде його ідентифікувати. 
 
На місцях локації спочатку була перевірка місцевості металошукачами на наявність різних сторонніх предметів у ґрунті, і далі робота пішла повним ходом. З кожним сигналом у пошуковців з’являється надія на важливу «вісточку з минулого», що відкриє нам свою історію та розповість про той час, коли на цій землі точилися кровопролитні, жорстокі бої.  Перші знахідки додавали сил. Всі працювали як один від найменшого пошуковця і до нашої улюбленої помічниці такси «Миші».
 
За словами досвідчених пошуковців, кожний день, він дуже важливий, адже, ніколи не можеш стовідсотково бути впевненим у тому, що саме в цій, здається перевіреній локації буде довгоочікувана знахідка. Перевіряти треба все, звичайно ж,   враховуючі будь-які зміни  ландшафту, місцевості загалом. Вагомим та бридким чинником являються і наслідки роботи мародерів, яких ми називаємо «чорними копачами». Особливо це прослідковується коли трапляються місця з довгоочікуваними останками. Так сталося і сьогодні, група наших пошуковців на чолі з досвідченим фахівцем натрапили на таку знахідку, коли серед хащ при дорозі знайшли кістки невідомого бійця. Було видно, що до нас, може вже давно попрацювали мародери, адже, скелет не повний та понівечений. Хочеться вірити, що колись буде встановлене його ім’я.
 
З ранку і до пізнього вечору, робота під пекучим сонцем на величезних ділянках, проте, нас це не зупиняє, ми  крок за кроком, сантиметр за сантиметром наближаємося до мети. Вона у нас одна – знайти, підняти та ідентифікувати, щоб нарешті зменшилися списки зниклих безвісті та їхня загальна моторошна цифра. Завтра новий день, обов’язково будуть нові знахідки  та цікаві новини для вас, слідкуйте за нашим «Щоденником експедиції». До зустрічі!