На Чернігівщині перепоховали 231 жертву Корюківської трагедії

Мешканців села Корюківка, закатованих фашистами на початку березня 1943 року, було урочисто перепоховано у переддень 70-х роковин трагедії.. Захід відбувся в рамках виконання Всеукраїнської програми з увічнення пам’яті жертв війни  політичних репресій. Місце трагедії досліджувала Чернігівська обласна громадська організація «Пошуковий клуб «Пам'ять Перемоги», що є членом Всеукраїнського громадського об’єднання «Союз «Народна пам’ять».

Присутні - керівництво міста, представники облдержадміністрації, громадськість – поклали квіти до пам’ятника закатованим у центрі міста. Траурний захід продовжився церемонією поховання останків за церковним обрядом в Урочищі Гай, де заплановано зведення меморіалу жертвам Корюківської трагедії.

  files/content/2013/03/04/Корюковка_3_3.jpg

Корюківська трагедія торкнулася майже кожної родини у цьому невеличкому містечку 


 «Вірю, що з часом на місці, де сьогодні відбувається перепоховання, буде встановлений Меморіал у пам'ять про всіх жертв Корюківської трагедії, - сказав під час церемонії голова правління ВГО «Союз «Народна пам’ять»  Ярослав Жилкін. - На жаль, нам навряд чи вдасться відновити імена усіх невинних жертв, але ми в силах зробити все, щоб якомога менше загиблих залишилися безіменними».  

Знищення мешканців села тривало з 1 по 3 березня 1943 року. За три дні фашисти знищили більше семи тисяч невинних людей. Це наймасштабніше масове вбивство мирних жителів часів Другої світової війни, здійснене загонами СС.

 

 

Такі пам'ятники є на багатьох подвір'ях у Корюківці


«Людей знищували настільки масово, що подекуди місто нагадує кладовище: біля багатьох будинків, перед входом у двори чи на подвірях стоять пам’ятники. На них вказані імена спалених людей, цілими сім’ями», - розповів  керівник Пошукового клубу «Пам'ять Перемоги» Михайло Балан.

Вбивства стали каральною відповіддю німців за дії радянських партизанів. Адже під час окупації село Корюківка було центром партизанської боротьби в Чернігівській області. Частину жителів німці зігнали в центр, де людей розстріляли в великих будівлях села, зокрема в ресторані. Наступного дня забиті трупами будинки почали підпалювати. Карателі прочісували село, хапали людей і живцем кидали в палаючі хати.

 

files/content/2013/03/04/Корюковка_2_3.jpg

На церемонію перепоховання приїхали мешканці 60 сіл Чернігівщини, також спалених карателями


За даними судмедекспертизи, проведеної після війни, смерть заподіювалася шляхом розстрілу з автоматів та станкових кулеметів, ударів тупими предметами й спалювання заживо. Це ж підтвердили й пошуковці громадської організації «Пам’ять Перемоги». «За останками загиблих, які були ексгумовані, можна визначити, що людей забивали – руки, ноги, все має сліди побиття. Останки багатьох людей говорять про удари прикладів стрілецької зброї, зокрема на черепах», - повідомив М.Балан.

Корюківська трагедія торкнулася майже кожної родини у цьому невеличкому містечку. Подібна ситуація - і в сусідніх містечках та селах Чернігівщини, які також постраждали від рук карателів. Тому на церемонію перепоховання до Корюківки прибули жителі 60 спалених сіл, з 15 районів Чернігівської області. З кожного була привезена частинка землі на місце зведення майбутнього меморіалу в Урочищі Гай. Після прочитання офіційного листа-звернення Президента України В.Януковича про необхідність увічнення пам’яті жертв трагедії, присутні заклали капсулу «Фрагмент меморіального хреста першої черги будівництва Меморіального комплексу». У той же день Корюківська райдержадміністрація презентувала нові видання про дослідження обставин трагедії в чернігівських селах, спалених у 1943-1944 рр.

 

  files/content/2013/03/04/Корюковка_4_3.jpg

Пам'ятник жертвам трагедії в центрі Корюківки


Дослідження трагедії триватиме й надалі. Адже ніхто досі не знає кількість непохованих жертв.  «Ми зобов'язані спільними зусиллями держави і громадськості продовжувати роботу з пошуку та увічнення пам'яті жертв Корюківської трагедії та інших подібних трагедій, що сталися на українській землі, - переконаний Я.Жилкін, - Наш святий обов'язок - зберігати пам'ять про загиблих і розповідати дітям про страшний минуле нашої країни, щоб подібне ніколи не повторилося в майбутньому».