Міжнародна Вахта Пам'яті в Республіці Білорусь

Ця подія сталася під час Міжнародної Вахти Пам’яті за участю пошуковців з країн СНД, яка пройшла з 9 по 23 вересня 2011 року у республіці Білорусь. Усього в заході взяли участь понад 70 чоловік з Росії, України, Білорусі, Татарстану, Молдови та інших колишніх республік СРСР. Ініціаторами проведення Вахти Пам’яті були представники російських пошукових організацій з Казані. Табір був розташований у Вітебському районі, поблизу села Мяклово, на березі річки  Лучоса. Саме в цих місцях взимку 1944 року розпочиналася масштабна наступальна операція «Багратіон», в ході якої радянські війська звільнили Білорусь та частину Прибалтики. Протягом лютого та березня тут точилися запеклі бої за визволення Білорусі. У цих місцях загинули десятки тисяч і радянських, і німецьких солдатів. На річці стояло сім переправ, протистояння велося і на суші, й на воді, тому в складі табору працювали також водолази

 

Ранок в частині табору пошуковців біля села Мяклово, на березі річки Лучоса


У «Вахта Пам'яті» брали участь пошукові загони з Росії, України, Білорусії, Татарстану, Молдови та інших колишніх радянських республік

 

Від України у Вахті взяли участь четверо пошуковців з Історико-пошукової організації «Пошук-Дніпро» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) Троє з них – студенти, представники молодого покоління, і один представник старшого покоління пошуковців Геннадій Базаджиєв. Він керував однією з груп, на які розподілили всіх учасників табору для проведення польових пошукових робіт. 

 

Одна з груп по проведенню пошукових робіт, яку очолив Геннадій Базаджієв - керівник пошукової групи № 3 ІПО «Пошук-Дніпро» (Україна, м. Кривий Ріг)

 

Групі Геннадія Базаджієва вдалося визначити місце падіння літака, але постійно прибуваюча вода ускладнювала проведення пошукових робіт


Однією з найбільш несподіваних і масштабних знахідок став радянських літак, за попередніми даними – винищувач, місце падіння якого пошуковцям вказав місцевий житель. Група Геннадія Базаджиєва за допомогою спеціального обладнання визначила місце падіння літака та почала розкопки. Роботи ускладнювались тим, що літак впав у болото, тому паралельно доводилося постійно відкачувати воду. Українським пошуковцям вдалося знайти багато фрагментів літака: уламки двигуна, скла, шасі. Проте, дійшовши до глибини три метри, вони були змушені зупинитися: через постійне прибування води почали обвалюватися земляні стіни. Подальші роботи стали небезпечними, тому їх вирішили припинити. За словами Геннадія Базаджиєва, немає жодних сумнівів, що в цьому місці на більшій глибині розташовані кабіна пілота та інші фрагменти загиблого радянського літака. Про знахідку було повідомлено командиру Вахти та місцевій владі. Можливо, в майбутньому роботи з підняття літака будуть продовжені

 

Для відкачування води була використана мотопомпа

 

А також відра та інші «підручні» інструменти


Проте вода продовжувала перебувати і подальші роботи стали небезпечні, їх вирішили припинити

 

Усього протягом двох тижнів пошуковці знайшли 100 бійців, які загинули під час боїв у цій місцевості. В тому числі останки кількох загиблих було знайдено на дні річки. На жаль, капсулу з особистими даними, за якою можна ідентифікувати бійця, вдалося знайти лише одну. На березі річки у стрілковій ячейці знайшли останки бійця та його жетон. Оскільки напис від часу стерся і став нечітким, наразі тривають роботи з його відновлення. Все, що вдалося прочитати – що загиблий був родом з Волгоградського району. Його, так само як і всі знайдених бійців, в останній день Вахти Пам’яті, 23 вересня, перепоховали до меморіального комплексу загиблим під час Великої Вітчизняної війни у білоруському селі Копті. 

 

Робота-роботою, а обід за розпорядком


Перед початком робіт обов'язково проводиться інструктаж


Це лише мала частина знахідок, зроблених пошуковцями в один із днів Вахти

 

Як зазначив Ярослав Жилкін, голова ВГО «Союз «Народна пам’ять», до якого входить пошукова організація «Пошук-Дніпро», такі Вахти Пам’яті надзвичайно важливі для розвитку пошукового руху та обміну досвідом з іноземними колегами. «Кожна організація має свій унікальний досвід, який є дуже корисним для всіх, і ми готові ділитися ним з колегами. До того ж, коли збирається така велика кількість досвідчених пошуковців з різних країн, ми можемо зробити більше для увічнення пам’яті загиблих у Великій Вітчизняній війні. Не важливо, де саме вони загинули і хто були за національністю. Понад 60 років тому ці люди загинули за свободу всіх держав, які входили до складу Радянського Союзу, а нині є незалежними. Для пошуковців немає кордонів. Ми переконані, що будь-який солдат, що загинув за свою країну, заслуговує на гідне увічнення його пам’яті. Наша робота об’єднує представників різних країн заради однієї благородної мети – віддати шану та повагу тим, хто звільнив світ від фашизму», - підсумував Ярослав Жилкін. 

 

Жилкін Ярослав Олександрович - голова правління ВГО «Союз «Народна Пам'ять», президент ІПО «Пошук-Дніпро» - під час зустрічі з керівником білоруських пошуковців

 

По закінченню "Вахти Пам'яті" відбувся траурний мітинг, після якого останки радянських воїнів були опущені в "братську могилу"

 


Також висвітлювала події Міжнародної «Вахти Пам'яті» і Белорусская Военная Газете "Во Славу Родины"