Вперше в Незалежній Україні пошуковці ІПО «Пошук-Дніпро» передали Дніпропетровському історичному музею понад 1500 експонатів

Урочиста передача найбільшої за історію Незалежності кількості унікальних знахідок відбулася 20 березня 2012 року в будівлі Діорами «Битва за Дніпро». Всі знахідки зроблені протягом пошукового сезону 2011 року силами 8 пошукових груп Дніпропетровської та Криворізької філій ІПО «Пошук-Дніпро», яка входить до Всеукраїнського об'єднання пошукових організацій «Союз «Народна пам'ять». Роботи велися на території Верхньодніпровського, Солонянського, Софіївського, Криворізького, Криничанського районів. 

Серед експонатів, які передали історичному музею - фрагменти радянської та німецької стрілецької і холодної зброї, фрагменти спорядження солдат обох армій, різновиди радянських і німецьких гільз, фрагменти мін, снарядів, гранат та іншого озброєння та оснащення двох армій.

 

Музею було передано безліч радянських та німецькх гільз. Німецькі гільзи і триплекс належали танку PzKpfw IV


Так виглядає німецький середній танк Panzerkampfwagen IV (PzKpfw IV, також Pz IV; в РССР був відомий також як T IV. (Посилання на сайт, з якого було взято фото)


Добре зберігся німецький кулемет MG-42, знайдений в Софіївському районі Дніпропетровської області


 MG-42 (нім. Maschinengewehr 42) німецький єдиний кулемет часів Другої Світової війни


Особливу цінність становлять особисті речі солдатів, які брали участь у визволенні Дніпропетровщини та форсуванні Дніпра. Це, зокрема, особисті речі гвардії рядових Бородіна А.Я. і Кошкіна В.Н. - двох друзів, що служили в 11-й розвідроті 10-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії. Обидва вони з 1943 року числилися зниклими без звістки. Як стало відомо, обидва товариша билися при звільненні Дніпропетровщини. Поруч з їх особистими речами було виявлено останки радянських воїнів, але як з'ясували пошуковці, самі Кошкін  і Бородін залишилися живими. Бородін А.Я. помер в 2010 році.  Кошкін В.Н. на даний момент  тяжко хворіє. Якщо дозволить здоров'я ветерана, можливо, з його допомогою вдасться встановити особи його колишніх товаришів по службі, останки яких знайдені разом з його особистими речами.

 

Особисті речі становлять особливу цінність, найчастіше тільки завдяки їм вдається встановити особи загиблих, а також краще дізнатися про повсякденний побут солдатів


В експозиції також представлені особисті речі невідомого артилериста 9-го винищувально-протитанкового артилерійського дивізіону 10-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії, який імовірно був годинникарем - серед його речей знайшли лупу, викрутку, пінцет і фрагменти годинників. Його ім'я, на жаль, поки що встановити не вдалося, робота триває. А особу гвардії рядового Євтушенка встановили за знайденими поряд з його останками фрагментами листів. Також при ньому були знайдені фрагмент ременя і пряжка. Пошуковцям вдалося встановити, що загиблий - рядовий Євтушенко Микола Прокопович 1922 року народження - уродженець Роговського району Краснодарського краю Росії, останнє місце служби - 9-й винищувально-протитанковий артилерійський дивізіон 10-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії, з 1943 числився зниклим без звістки. Родичі рядового Євтушенка знайдені, вони передали його фото до музею ім. Яворницького. Пошуковці планують запросити їх на перепоховання останків загиблого.   

Ще одна унікальна знахідка - щиток протитанкової гармати, подарованої у 1942 році комсомольцями Мотовилихінського заводу бійцям і командирам Північно-Західного фронту. 31 липня 1942 року на сторінках газети «Звезда» було опубліковано звернення робітничої молоді Мотовилихінського заводу, в якому пропонувалося побудувати на кошти комсомольців і молоді гармату в подарунок бійцям і командирам Північно-Західного фронту. Мотовилихінська молодь закликала всіх юнаків і дівчат області зібрати для цього шляхом проведення надурочних робіт, суботників і недільників, вечорів самодіяльності та концертів і збору особистих заощаджень не менше 2-х мільйонів рублів. У зверненні говорилося: «Або смерть або перемога» - тільки так думає кожен з нас. Адже ми не хочемо, щоб нас зневажали нащадки, адже ми не хочемо зганьбити великий російський народ, який протягом всієї історії був непереможним».

 

Унікальна знахідка - щиток протитанкової гармати 45 мм зразка 1937 р., з текстом, який говорить про те, що комсомольці Молотовської області подарували цю «сорокапятку» бійцям Північно-Західного Фронту. Саме звідти пізніше була передислокована 10-та Гвардійська Повітряно-десантна дивізія, яка в жовтні 1943 року воювала на Дніпропетровщині. 

 

Пошуковцям ІПО «Пошук-Дніпро» вдалося простежити шлях, який пройшла "сорокапятка"


Гармата, що була побудована на зібрані кошти, брала участь у боях при форсуванні Дніпра на Бородаєвському плацдармі (Верхньодніпровський район Дніпропетровської області). На щитку, знайденому пошуковцями, залишилися фрагменти напису: «Подарунок бійцям Північно-Західного фронту від комсомольців і молоді Молотовської області» (нині Пермська область Росії).    

Під час урочистої передачі експонатів Дніпропетровському історичному музею пошуковці також розповіли про історію льотчика Солянова, якого вдалося впізнати по уламках літака, знайденого в травні минулого року в районі с. Дніпровокам'янка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. На основі історії про нього був виготовлений стенд для Діорами «Битва за Дніпро». Майже рік пошуковці намагалися знайти родичів загиблого льотчика, і нарешті, зовсім нещодавно вдалося їх знайти. Вони вже передали до музею фото героя. Напередодні річниці початку Великої Вітчизняної війни 22 червня планується провести урочисте перепоховання останків загиблого, на яке будуть запрошені його рідні.

 

 

До експозиції музею передано велику кількість стрілецької зброї обох армій, елементів обмундирування, особистих речей солдатів


«Вперше в Незалежній Україні, та й на всій території колишнього Союзу, громадська пошукова організація передає державному історичному музею таку велику колекцію експонатів, серед яких є справді унікальні, - розповіла директор Дніпропетровського історичного музею Надія Капустіна. - Особисті речі загиблих солдат дозволяють нам хоча б частково зрозуміти, в яких умовах жили та воювали воїни Червоної Армії, через які випробування їм довелося пройти заради звільнення своєї країни. Ми давно співпрацюємо з ІПО «Пошук-Дніпро» і можу сказати, що саме завдяки їм наша експозиція, присвячена Великій Вітчизняній війні, значно збагачується з кожним роком».    За словами керівника обласного центру охорони історико-культурної спадщини Дніпропетровської ОДА Лідії Голубчик, ІПО «Пошук-Дніпро» протягом багатьох років є прикладом того, як повинна працювати пошукова організація - не тільки на регіональному, а й на всеукраїнському рівні. «Ми співпрацюємо з «Пошук-Дніпро» вже багато років. Закономірно, що саме з ініціативи цієї організації та її керівника Ярослава Жилкіна було створено Всеукраїнське об'єднання пошуковців «Союз Народна пам'ять». Якщо пошуковці в усіх регіонах Україні будуть працювати так само, як «Пошук-Дніпро», то справа увічнення пам'яті загиблих та охорони історико-культурної спадщини буде в надійних руках. Наш центр, зі свого боку, буде й надалі робити все можливе, щоб допомогти пошуковцям у їх роботі».

 

Лідія Голубчик - директор обласного центру охорони історико-культурної спадщини Дніпропетровської ОДА; Надія Капустіна - директор Національного історичного музею ім. Д. Яворницького (м. Дніпропетровськ); Ярослав Жилкін - голова правління ВГО «Союз «Народна Пам'ять», президент ІПО «Пошук-Дніпро» 

 

Жилкін Ярослав Олександрович - голова правління ВГО «Союз» Народна Пам'ять », президент ІПО «Пошук-Дніпро» під час спілкування з представниками ЗМІ


За словами голови правління ВГО «Союз «Народна пам'ять» Ярослава Жилкіна, робота пошуковців набуває особливого сенсу, коли за фрагментами особистих речей, буквально по крихтах вдається зібрати дані про особу загиблого. «А коли виходить ще й знайти родичів, які понад 65 років нічого не знали про долю свого батька чи діда, то їхні слова подяки стають кращою нагородою за нашу роботу. Звичайно, нам потрібна й інша підтримка, зокрема - у фінансуванні з боку держави. Адже пошук та перепоховання загиблих - це місія держави. Ми допомагаємо їй у виконанні цього завдання і хочемо налагодити взаємне суспільно корисне співробітництво. Пошуковці мають величезний досвід практичного проведення польових робіт. Про їх ефективність свідчить хоча б сьогоднішня колекція, яку ми передаємо Дніпропетровському історичному музею. Наша робота може стати ще більш плідною, якщо допомога державних структур стане відчутнішою. Незважаючи на те, що після закінчення війни пройшло вже більше 65 років, ця робота не може бути закінчена, доки на наших полях лежать не поховані солдати, які втратили життя у боротьбі за свою країну. Віддати їм данину пам'яті - це наш священний обов'язок і свята повинність, як перед загиблими, так і перед нашими власними дітьми».